Київський академічний ансамбль української музики "ДНІПРО" 044-2545267

oksanadnipro@ukr.net

«Жінка–УКРАЇНКА» про проєкт "Дніпрова Сага"

У часи, коли від коронавірусу потерпають не лише громадяни, а й цілі творчі колективи, позбавлені можливості безпосереднього спілкування з глядачами, доводиться шукати альтернативні шляхи презентувати свої нові роботи. От і Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро» за підтримки Українського культурного фонду днями здійснив запис вокально-оркестрової партити-думи Володимира Павліковського «Дніпрова Сага» на вірші Тараса Шевченка.

Сучасний світ можливий за умови зв’язку зі своїм первородним джерелом. Людство накопичує знання, рушить вперед, час від часу зупиняється або відходить в сторону, але повертається та продовжує свій шлях. В складні та темні часи для людини світло з минулого завжди вказувало на правильну дорогу. Нашому народові кобзаревий світоч завжди її осяює, і якщо ми пам’ятаємо Тарасів заповіт, ми ніколи не помиляємось. Його поезія звучить у піснях, лунає ланами й горами, пробуджуючи волю до дій своїм імперативом, або заспокоюючи соєю співочою мовою, але завжди даючи наснаги та віру у себе. Він спостерігає за нами і через мистецтво, а наша сучасна культура немислима без його присутності.

Кобзарева поезія пісенна, тому й українська музика також немислима без його віршів. В сучасному світі Кобзар звучить зовсім інакше, навіть у порівнянні з нещодавнім минулим. Той шлях, який пройшла наша країна за останні роки, спонукає до винайдення нових смислів у словах Тараса. Творчі колективи, виконуючи новітні твори, що зв’язані з поезією Шевченка, презентують слухачеві ці нові смисли.

Співтворчість Київського академічного ансамблю української музики «Дніпро» і композитора Володимира Павліковського триває не один рік. Колектив під керівництвом Любомира Матейка представив новий твір композитора – вокально-оркестрову партиту-думу «Дніпрова Сага» на вірші Кобзаря, в якій звучать рядки з балади «Причинна», поеми-послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє», вірш з «Малого кобзаря» «Над Дніпровою сагою», вірш «У нашім раї на землі» із захалявної книжечки, вірш «Тече вода з-під явора», рядки з вірша «І виріс я на чужині» з «Оренбурзької книжки».

Колектив вже має в репертуарі твори композитора: концерт для бандури, прем’єра якого відбулася в українському Івано-Франківську та польській Ждині у 2010 році, театралізовану вокально-інструментальну виставу фольклорні метаморфози «Ті, що походять від Сонця» із використанням мультимедіа (лібрето Василя Вовкуна) ансамбль «Дніпро» здійснив у 2000 році. В цьому творі композитор звернувся не тільки до стародавніх джерел, а й показав родинні зв’язки з європейськими сусідами, які поєднують наші звукові світи спільною середньовічною культурною традицією.

Новий твір – це зібрання поезії Шевченка різних років. Чому саме ці вірші покладено в його основу? Тому що вони актуальні для нас сьогодні і залишатимуться такими завжди. Реве та стогне Дніпр широкий особливо там, де Тарасова могила. Він мріяв про тихий рай у своїй країні. Рядки про явір з двох віршів – про Тарасові явори на його батьківщині, але скільки поету судилося бути на чужині, де за байраками степ та могила. І все ж таки у нашім раї на землі нічого кращого немає – її добро, а між горами – старий Дніпро. І всі шляхи ведуть до нього як до рідного батька. Партита-дума Володимира Павліковського «Дніпрова Сага», смисли якої зосереджено навколо Дніпра, у виконанні ансамблю «Дніпро» не є збігом, твір написаний для колективу та атрибутує його в мистецькому середовищі.

Любов, добро, радість, гордість, тривога, відчай, надія – все в цій поезії, і музика відбиває кожний відтінок настрою, його мінливість. Солістка Олена Кулик майстерно передає зміст кожного рядка. Твір має дванадцять частин, які між собою контрастні за емоційним змістом, кожна з них є драматургічно цілісною композицією та представляє окремий невеликий сюжет, та її об’єднує дніпрова тематика та символіка. Два номери сюїти – інструментальні інтерлюдії для бандури соло, в яких Тарас Яницький відтворює широкі можливості інструменту. Звукове рішення твору виходить за будь-які жанрові рамки: тут і лисенківські традиції, фундатора національної класичної композиторської школи, який поклав на музику всю поезію «Кобзаря», і звукопис сучасних тенденцій аранжування, і дещо нестандартне та оригінальне використання народних інструментів, і музичні фрагменти, які створюють сюжет, з якими можна змонтувати екранний твір.

Новітній твір на кобзареву поезію прагне видовищної вистави, і досвід у колективу вже є. А глядачі матимуть можливість уже найближчим часом оцінити їхню нову роботу.

Євгенія Морєва

 
«Жінка–УКРАЇНКА» Юрій Пероганич і Тетяна Череп-Пероганич    http://ukrainka.org.ua/node/9107?fbclid=IwAR0sey_xLhgtnbBlleypMrKO7K_Fhme_MHRn4D5Y3ehmKxlew6McRX8ITFc

Comments are closed.