Київський академічний ансамбль української музики "ДНІПРО" 044-2545267

oksanadnipro@ukr.net

#враження #ДніпроваСага #фаховадумка #ВалентинаСінельнікова

Расписка при продаже квартиры, образец - fortstroi.com.ua
Информация о недвижимости - comintour.net
Чем штукатурят газобетон, смотрим на странице http://stroidom-shop.ru Как вылечить грыжу живота описано тут - https://gryzha.kiev.ua
МУЗИЧНЕ СКАЗАННЯ ПРО ДНІПРО ТА УКРАЇНУ

 

         В культурно-мистецькому житті України кінця 2020-го – пандемійно-карантинного року відбулося кілька непересічних знакових подій, висвітлення яких у медіа, на наш погляд, є недостатнім. Сам масштаб цих подій вражає, але, на жаль, широкий загал поціновувачів української музики майже не долучився до тих інструментально-вокальних, режисерсько-постановчих, кінематографічно-сценічних пошуків і відкриттів, на які таким багатим видався грудневий мистецький Київ 2020-го року.

«ДНІПРОВА САГА» — концертна програма на поезію Тараса Шевченка Київського академічного ансамблю української музики «Дніпро». За підтримки Українського культурного фонду колектив на чолі з художнім керівником – народним артистом України Любомиром Матейком та директором і солісткою ансамблю – народною артисткою України Оленою Кулик здійснив аудіо- та відеозапис (телезйомку з метою подальшого розміщення у вільному доступі в інтернеті) твору у 12-ти частинах композитора, заслуженого діяча мистецтв України Володимира Павліковського за ідеєю народного артиста України Василя Вовкуна (він також є автором лібрето). Ця подія стала знаковою для колективу, адже саме у грудні – 2020 ансамбль «Дніпро» святкував 25-річчя з дня заснування.

Сага – епічний, історично-героїчний твір, що чимось нагадує стародавні лицарські романи. Чому «Сага»? Адже у визначенні жанру твору сам композитор пише: «вокально-оркестрова партита-дума». Певно, щоб підкреслити епічність стилю, змісту й задуму, тут нашого українського слова «дума» було замало… Ефект епічності створюють самі вірші великого Кобзаря, адже звучать з шкільної лави відомі й рідні будь-якому свідомому українцю «І виріс я на чужині», «Причинна», «І серце одпочине», «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «За байраком – байрак», «У нашім раю», «Тече вода з-під явора» та ін. Глибинність цих творів українського Кобзаря, їх філософічність та епічність і стали виміром справжності, автентичності, тим етнічним кодом, тими цінностями і сенсами, тим орієнтиром, на який спрямовував свої мистецькі пошуки композитор, разом з ним – й виконавці «Дніпрової Саги».

Ефекту оповідальності творам додає наскрізна музична тема, що звучить у виконанні бандури (заслужений артист України Тарас Яницький). Жіночий вокал, що є основним у творах, не спрощує їх, а навпаки – несе водночас світлу й трагічну барви. Саме на цю вокальну лінію покладений великий виконавський обсяг у творі. З цим завданням блискуче справляється народна артистка України Олена Кулик: вона тут і Мати-Україна, і дівчина, яка тужить за своїм козаком, і українська селянка з її побутовими клопотами, і мати, яка заколисує маленьке дитя…. Крім яскравих вокальних даних, впливу на слухача, п. Олені притаманні яскравий природний артистизм та дар гіперемоційного самовираження, і – що є немаловажним – філігранна інтонаційна точність у відтворенні авторського музичного задуму.

Окремо наголосимо на тому, що твори В. Павліковського виразно підкреслюють потребу вміння універсального керування власними голосовими можливостями виконавця. Враховуючи інтонаційні труднощі, штрихову техніку, прояви емоційного стану та інші вимоги композитора, з усіма поставленими завданнями може впоратися лише комплексно й різнобічно підготовлений універсальний співак, який має поглиблене внутрішнє розуміння властивостей власного голосового апарату, а також може паралельно застосовувати традиційні класичні технічні прийоми, штрихи, та сучасні вокальні техніки. Саме такою універсальною виконавицею є п. Олена Кулик. Додамо також, що вокальні теми звучать й у виконанні чоловіків – артистів ансамблю «Дніпро», що додає у твори певної колористики й спонукає слухача спрямовувати свою увагу на авторські музичні підтексти.

До слова, «Дніпрова Сага» — це авторський проєкт, на всі 100 відсотків  український! Твір глибоко просутаний народнопісенними мотивами. Музичні образи повною мірою виростають з фольклорних джерел, проте В.Павліковський прямо не цитує народних мелодій, а творить зовсім нову мелодику, модерну фактуру та сучасну гармонію, але в народному дусі. «Дніпрова Сага» В. Павліковського – знахідка для усіх, кого цікавить живе звучання народних музичних інструментів і голосу. Здивовує справжня колекція характерних тембрів традиційно-народних інструментів – цимбал, бандури, панфлейти, рогів, окарин, флояри, сопілок, ударних інструментів, перкусії тощо. А особливо цікавими виявляється доповнення народних інструментів класичними (скрипкою, альтом, контрабасом, кларнетом, ксилофоном, литаврами). Відчуття стилю й манери народного виконавства та постійний пошук нестандартних засобів музичної виразності – це особлива риса творчості композитора, це також сформований роками особливий, яскраво-національний колорит звучання ансамблю «Дніпро».

Пророче Шевченкове слово, що стало символом боротьби українців за свободу і право гідно жити і творити на своїй рідній землі, звучить у програмі не лише у вокалі – і це є родзинкою «Саги», адже художнє слово у виконанні Героя України, народного артиста України, Лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Анатолія Паламаренка – це завжди подія, це всесвіт й непересічна правда!

Робота вражає оптимізмом та життєстверджуючим настроєм! Широке застосування композитором етнопосилань складає певну філософію сьогочасності, вибудовується нова композиційна структура (слово – вокал – інструментальна музика у виконанні народних інструментів, а також класичних – традиційні та сучасні інтонації – настрій – емоції – світосприйняття – філософія – життя), де автентика перетинається з модерною сучасністю. Разом з цим це не є колажем, навпаки – створюється враження єдності й природності музичної мови, свого власного оригінального стилю (як композиторського, так і виконавського), результатом чого маємо «Сагу» — епос – думу – сказання, сповнену життям, любов’ю, боротьбою, вірою і надією!

 

Сінельнікова Валентина,

канд. історичних наук, доцент

кафедри музичного мистецтва КНУКіМ

Comments are closed.