«Здається – кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна…»
Т.Шевченко
В час Різдва, ми усі віримо в дива. І таким дивом для ансамблю «Дніпро» стала реалізація масштабного музичного проекту у сценічному та студійному форматі – вокально-оркестрової партити-думи «Дніпрова Сага» композитора Володимира Павліковського на вірші Тараса Шевченка. Твір складається із 12 самостійних, контрастних між собою частин, які об’єднані єдиним художнім задумом: 1. Інтерлюдія, 2. Подивіться на рай тихий, 3. Над Дніпровою сагою, Дума, 5. Кобзарева правда, 6. За байраком байрак, 7. Кобзарева правда, 8. У нашім раю, 9. Тече вода з під явора, 10. І на Україні добро, 11. Постлюдія, 12. Кобзареве слово.
В тексті звучать відомі рядки: «У нашім раї на землі», «За байраком байрак», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші вірші з поезії Кобзаря.
Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро» – сучасний колектив, що об’єднує солістів-віртуозів та однодумців: художній керівник – соліст-скрипаль, народний артист України Любомир Матейко, вокал – народна артистка України Олена Кулик, бандура – заслужений артист України Тарас Яницький, народні духові інструменти – Максим Бережнюк, Тимофій Музичук, цимбали – Володимир Польовчик, скрипка – Назар Заверуха, альт — Микола Іванов, контрабас – Любомир Фещак, ударні, перкусія – Юрій Рибачок, Володимир Загородний.
Постійний творчий розвиток колективу потребує розширення репертуару та залучення до нього оригінальних творів. На жаль, зараз професійні композитори досить рідко пишуть для фольклорних ансамблів. Отже, з’явися задум створення вокально-оркестрової партити-думи «Дніпрова Сага» на вірші Тараса Шевченка.
Власне, ідея належить відомому режисеру, народному артисту України, автору лібрето Василю Вовкуну. До втілення цієї ідеї був запрошений видатний український композитор – заслужений діяч мистецтв України Володимир Павліковський. З ансамблем «Дніпро» Василь Володимирович та Володимир Антонович вже мали успішний досвід співпраці. Раніше ними був втілений в життя унікальний музичний проект – моноопера «Ті, що походять від Сонця».
В основу партити-думи «Дніпрова Сага» покладений вірш Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Це певна метафора та народний гімн України. Дніпро, як символ, що об’єднує усю Україну. Партита представлена як різновид циклічної форми інструментальної музики. Дума – жанр народного речитативного епосу. Через поетичний та музичний ряд автори передають новий погляд на Кобзаря та художньо поєднують історію України.
«Дніпрова Сага» написана Володимиром Павліковським для складу «Троїстих музик», що охоплює народні інструменти: бандуру, сопілку, бубон, чи: цимбали, сопілку, бухало. Власне, ансамбль «Дніпро» і був створений як розширений склад «Троїстих музик». До речі, першим використав бандуру в складі «Троїстих музик» видатний бандурист, композитор, етнограф та драматург Гнат Хоткевич. Ще у далекому 1902 році, у Харкові, на XII Археологічному з’їзді відбувся яскравий виступ низки експериментальних ансамблевих груп народних музикантів під керівництвом Гната Хоткевича, склад та манера яких виходили за рамки тогочасної фольклорної виконавської традиції. Це були капели в яких разом грали кобзарі, бандуристи та лірники. Або новаторський склад, в який входили сім бандуристів, три лірники, два скрипалі та один контрабас.
З ансамблем «Дніпро» Володимир Павліковський співпрацює з 2001 року. Композитор, також, давно працює в жанрі бандурної музики. Ним були написані спеціально для конкурсу Григорія Китастого віртуозні твори – «Бурлеска» для бандури соло та «Концерт-capriccio» для бандури з оркестром. Як виконавцю, мені було надзвичайно важливо брати участь у цьому конкурсі, де виборов премію Гран-прі. Особливо цікаво було познайомитися з творчістю композитора і виконати його «обов’язкові» віртуозні п’єси, написані в блискучому та ефектному стилі, які вивели бандурний репертуар на якісно новий виконавський рівень. Згодом оркестрове полотно «Концерту-capriccio» було переосмислене Любомиром Матейком та адаптовано в нових тембрових умовах ансамблю «Дніпро», де отримало потужний поштовх в своєму подальшому концертному житті.
Вокально-оркестрова партита-дума «Дніпрова Сага» Володимира Павліковського є твором національного значення та започатковує новий жанр. В його музиці вдало поєднується минуле і сьогодення, геніальна творчість народного поета Тараса Шевченка та сучасний композиторський стиль. Успіх музики композитора полягає у тонкому розумінні та відчутті усього багатства мелодики, тем та жанрів поезії Кобзаря. Музику «Дніпрової Саги» з поезією Т. Шевченка об’єднують спільні стильові ознаки та норми, в основі яких лежить фольклор та жива українська мова. Ми бачимо музичну палітру, що сповнена глибокою образністю, яскравими стильовими та жанровими елементами.
У творчісті Володимира Павліковського важливою є семантика музичної композиції, яка перетинається із образним світом ще одного видатного українського композитора Валентина Сільвестрова, що виражається у втіленні інтонаційними засобами соціально-значущих текстів Тараса Шевченка, народних пісень та зверненні до духовних та соціально-важливих символів, пов’язаних з виборюванням незалежності України. Сьогодні такими символами є Майдан та Революція гідності. Бачимо надзвичайну єдність у відчутті духу часу. Тут образи зовнішнього світу поєднані з образами та емоціями внутрішнього, яскраві символи та емоційні переживання: буря, яку символізує Дніпро та революційні настрої, і тиша – символ спокою та миру.
Володимир Павліковський неймовірно тонко відчуває мелодику поезії Тараса Шевченка, а його тексти наче самі лягають на музику.
Для мене, як виконавця, особливо важливим є композиторський задум, який втілюється в поєднанні автентичних кобзарських традицій – вільної імпровізації в дорійському ладі, близької до жанру Дум, та сучасного академічного бандурного виконавства: змінного розміру, сучасної гармонії, розширеної тональності, поліладовості та сонористики, що особливо чутно у двох сольних частинах – «Кобзарева правда». Кожна частина партити-думи має розвинену партію бандури, що яскраво передає інтонації епосу нашої нації. Унікальна музична мова композитора крізь бандуру промовляє до нас словами та смислами Тараса Шевченка. Надзвичайно важливо, що композитор використав бандуру не для антуражу чи певного «екзотичного» забарвлення, як зазвичай це відбувається, а в кожній окремій частині народний інструмент зміг реалізувати конкретний музичний зміст, структурно-семантичне наповнення та художній образ.
Плідною і захоплюючою була робота над твором «Дніпрова Сага» художнього керівника ансамблю – народного артиста України Любомира Матейка. Особливість її полягає у виконавському втіленні композиторського задуму у поєднанні традиційних українських інструментів з академічними та народним співом. Творчою була й редакторська робота художнього керівника над такими фактурними прийомами як редукція, ампліфікація, перенесення та пропуски голосів, а також штрихами та оригінальними прийомами звуковидобування. Незвичною і водночас цікавою була робота над колористично-драматичними епізодами твору – вокалізами, в яких ансамблісти, окрім гри, ще разом співають.
Важливою та кропіткою була робота над складною вокальною партією солістки ансамблю – володарки неповторного ліричного сопрано – народної артистки України Олени Кулик. Сольна вокальна партія вимагає тонкого відчуття художнього образу твору, розуміння непростого метроритмічного малюнку інструментального супроводу, відчуття вокального стилю, широкого діапазону, володіння різними манерами співу від грудного регістру до мікстового, нестандартними вокальними техніками, мікроінтонування, особливого фразування, резонансного співу, поєднання речитативу з народним співом, де необхідно відтворити різнохарактерні образи – мрійливість і тугу, сумнів і рішучість, душевне хвилювання, радість і драматизм.
Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро» з успіхом здійснив цей творчий проєкт і впевнено реалізував свою соціальну місію – утвердження національної свідомості та збереження і розвиток традиції культури українського народу. Завдяки плідній багаторічній співпраці колективу з композитором Володимиром Павліковським, на перетині творчих шляхів знайдено національно-ментальний код, який дозволяє існувати та розвиватись нашій культурі.
Заслужений артист України,
кандидат мистецтвознавства,
доцент кафедри музичного мистецтва КНУКіМ,
соліст Київського академічного ансамблю
української музики «Дніпро»
Тарас Яницький